Правдивий друг - це той, кому важливо:
Хто справжній ти, й як в справжнього діла?
Правдивий друг завжди говорить щиро.
Підтвердять щирість зроблені діла.
Правдивий друг вітається охоче,
Правдивий друг в час горя обійме.
Й коли від смутку серце затріпоче,
Друг не осудить, сльози обітре.
Правдивий друг запрошує до хати,
Й хліб простягає зі свого стола.
На показ не підносить пишні шати.
Зігрітися зможеш від його тепла.
У простоті своїй дарує радість.
Благословляє Бога і людей.
Правдивий друг для кожного - це щастя.
Дружити вчиться в Біблії й в дітей.
Якщо тобі вдалось придбати друга,
То дякуй Богу й дружбу бережи.
Спитай себе: який я друг, подруга? -
Про вірність дбай! Й з плітками не дружи.
"Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом." (Біблія, Приповісті 17:17)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Слепость душ - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
*Фотоиллюстрация "Слепой музыкант" взята из Интернета по ссылке:
http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Kavkaz/XIX/1840-1860/Mikeshin/2.JPG
** Что касаемо самого стиха, то в первоначальном экспромте это было так:
* * *
слепость душ-
страшней всего.
не сравнится с ней-
глазная...
ведь наощупь-
можно жить.
с пустотой в душе?!
ВСЕ ЗНАЮТ:
глаз незрячесть
не сравнить
с чернотою-
бездуховной...
можно
с чистотой дружить-
даже в бельмах,
безусловно!
но, с коростою души-
закрывается сознанье;
в чувствах-
как не вороши,
не прозреешь-
осязаньем.
18.08.2008
НО, в публикации я заменила это самое:
"все знают" на "едва ли", потому как подумалось,
что это будет все же более уместным - точнее, что ли?!
Вот так и живут эти два варианта - родственной стихомыслью...
Людмила Солма, 2009
